- закувати
- I див. заковувати.
II -ую́, -ує́ш, док.Почати кувати (про зозулю).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
закувати — 1 дієслово доконаного виду накласти кайдани закувати 2 дієслово доконаного виду про зозулю … Орфографічний словник української мови
закукати — закувати (зозуля) … Лемківський Словничок
закування — я, с. Дія за знач. закувати (див. закувати I) … Український тлумачний словник
вковувати — (уко/вувати), ую, уєш, недок., вкува/ти (укува/ти) і вку/ти (уку/ти), вкую/, вкує/ш, док., перех. 1) Куючи щось, закріплювати, вставляти в середину чого небудь. || Закувати (в кайдани). 2) тільки док., розм. Куючи, зробити що небудь; викувати … Український тлумачний словник
заклинцювати — ю/ю, ю/єш, док., перех. 1) Забиваючи клинці, укріпити що небудь. 2) зі сл. кайдани, заст. Те саме, що закувати (див. заковувати 1)) … Український тлумачний словник
закований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до закувати I … Український тлумачний словник
закуття — я/, с. Дія за знач. закувати I … Український тлумачний словник
позаковувати — ую, уєш, док., перех. Закувати все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох … Український тлумачний словник
задибитися — Задибитися: (від диба) закувати себе, обмежити [43] … Толковый украинский словарь
обкувати — 1 дієслово доконаного виду оббити; закувати; скувати обкувати 2 дієслово доконаного виду про зозулю рідко … Орфографічний словник української мови